шемрок

Зал Вищої ради нудився в очікуванні.

Сьогодні президент повинен був виступити зі звітом про свій візит до Парижа на заходи на честь сторіччя з дня закінчення Першої світової війни.

Вугілля з Пенсільванії ще не привезли, чому в Раді було холодно, і прості депутати зимно поводили плечима, жовчно заздрячи лідерам фракцій, які грілися біля персональних залізних бочок з дровами. Комусь із них уже потихеньку смажили шашлик, і по храму української державності, турбуючи чуйні ніздрі народних обранців, розносився аромат смаженого м'яса.


Нарешті з покритих інеєм динаміків пролунало довгождане: "Пані та панове! Президент Петро Порошенко!" - і все заметушилися. Українські журналісти відразу перестали бити ногами свого іспанського колегу, необережно запитав, як побувати на виборах в ДНР, і кинулися з фойє в зал, на бігу вивчаючи фотоапарат, гаманець і теплі, майже неношені черевики побутового іспанського сепаратиста.

На трибуні з'явився Петро Олексійович. Він був поривчастий і весел, а його груди прикрашали численні значки "I love Paris", "Welcome to France", мініатюрні Ейфелеві вежі і магнітики із зображеннями Тріумфальної арки, Лувру і собору Паризької Богоматері.

За Раді пронісся заздрісно-захоплений гул: "Нагородили вже!", "Так у нього три ордени Кавалера Ейфелевої вежі, ви тільки гляньте, панове!"

Петро Олексійович скромно насолодився отриманим ефектом і приступив до доповіді.

Він не став ходити навколо і відразу доповів, як вже на аеродромі до нього, відштовхуючи одне одного ліктями, кинулися Трамп, Меркель і Макрон, щоб потиснути йому руку і подякувати за закінчення Першої світової війни.

Як тут же, на льотному полі, в його честь був проведений військовий парад.

Як військовий оркестр п'ять разів поспіль виконав гімн України, чому половина Іноземного легіону плакала в свої еполети.

Як його відвезли до гробниці Наполеона і, коли він підійшов до саркофага, на камені раптом чудесним чином проявилася напис: "Якби у мене була рота Збройних сил України і маршал де Муженко - я б завоював весь світ!".

І як він не встиг її сфотографувати, бо сів акумулятор телефону.


- Двісті двадцять п'ять зустрічей! - продовжував Порошенко, трохи похитуючись від нелюдської втоми. - Сто з них тільки з Трампом. Він мені взагалі проходу не давав - то натикався на мене, виходячи з туалету, то настирливо махав мені рукою на фуршетах, коли я розносив на підносі фужери з шампанським, то чіпляється відбирав у мене своє пальто. А Макрон так і зовсім намагався вночі влізти до мене в номер по пожежній драбині.

У залі знову виникла метушня - на цей раз в непритомність впав вразливий Ляшко.

- Він хотів випросити у мене згоду зробити наші VSOP ... пардон, наші ЗСУ кістяком нової європейської армії, тому що наш досвід переможного попадання в котли дуже цінний для них, - з гордістю додав президент.


Зал шалено закліпав.

Пролунали крики: "Петро Олексіевіч, а ти Путіна бачив?"

- Звичайно! - кивнув президент. - Я твердо сказав йому прямо в спину, коли майже наздогнав: "залишковий Прощавай!" Потім ще півночі кричав "Прощавай!" під вікнами його готелю, поки поліція не приїхала.

Зал п'ять хвилин аплодував стоячи.

Хтось знову крикнув: "А руку, руку йому Трамп знизував?"

- Ні, - твердо відповів Порошенко. - Трамп подав йому руку і суворо сказав: "Не потисну я твою руку, ахрессор, бо ти окупувавши мою рідну Украйну". У нього ж дід з Полтавщини, Трампчук прізвище. І довелося Путіну тиснути його руку, а потім ганебно стояти в першому ряду. Я все добре розглянув зі свого п'ятого.

Порошенко різко відреагував на питання про рукостисканні з Трампом
Коли радість Ради стихло, Петро Олексійович повідомив, що йому потрібно терміново летіти в Сінгапур, так як там зараз Путін, якого запросили на два саміти, хоча насправді запрошували не Путін, а його.
Депутати швидко проголосували за виділення з бюджету необхідної для такої важливої ​​поїздки суми, попросивши пана президента привезти їм нових дивовижних історій.
Після чого квапливо заспівали гімн і спішно роз'їхалися по домівках, так як час вже був пізній і на вулиці Києва ось-ось повинні були вийти зграї голодних ветеранів АТО для нічного полювання.

А в спорожнілому залі Верховної ради біля теплої бочки спав Ляшко. Йому снилося, як в його вікно лізе президент Франції з букетом квітів. Олег щасливо посміхнувся і ще міцніше обняв свої вила із залишками шашлику на закопчених зубах.
шемрок

(no subject)



«Удивительно наблюдать, как Владыка танцует со своим иподиаконом…» (ФОТО, ВИДЕО, ДОКУМЕНТЫ)

Журналист «Новой газеты» Елена Масюк - о епископе Сыктывкарском и Воркутинском Питириме и «голубом лобби» в РПЦ

22:06. 4 февраля, 2014


Collapse )
шемрок

(no subject)


а мы крепчаем, нас любят

Идите вы... в бухгалтерию! «Петля Кудрина» снова на горле России


Восприятие Кудрина как преобразователя - пример торжества рекламы над памятью. Он реформатор лишь как член клана «либеральных реформаторов», ставящих наше государство на службу глобальным спекулянтам, в том числе и против народа России.
Более 11 лет пробыв Министром финансов с властью, порой превышавшей власть премьера, Кудрин не дал направить нефтедоллары на наше развитие. Он реализовал чудовищную политику накопления бюджетных резервов и их вывода за рубеж. «Принцип Кудрина» прост: деньги России под страхом инфляции должны служить не России, а США, еврозоне и Великобритании.
Российский бизнес, изнемогая от искусственно созданного «денежного голода», был вынужден брать в кредит за рубежом (если дадут), по сути, свои же деньги, заплаченные государству в виде налогов и выведенные им из страны. Эту «петлю Кудрина» разорвали лишь санкции.
При Кудрине государство простило 68 млрд.долл. иностранным государствам (включая платежеспособные), - но ни копейки своим беднякам, пенсионерам, обманутым дольщикам.
Ежедневный Винный Телеграф

Семь принципов сочетания вин и сыров

После более чем десятикратного прочтения лекции "Сыр и вино" скомпилировал содержательную часть в один постинг.

Лекция о сочетании сыров и вина у меня традиционна устроена следующим образом - берется какое-то вино и дегустируется с шестью-семью сырами разных стилей, от Моцареллы до Пармезана. После каждой дегустации - голосование, кому какое сочетание понравилось больше всего. Затем - новое вино и новая дегустация со всеми видами сыра.

То, что рассказно ниже - не догма и не абсолютная истина, но это выбор более чем 300 человек в совокупности, лидирующие сочетания.

1. Классические игристые вина, например французское Шампанское, итальянская Франчакорта, испанская Кава часто отлично сочетаются с сырами с белой плесенью и полутвердыми молодыми сырами. Бри, Камамбер, из отечественных - Клерьер! Они сочетаются, потому что игристое вино часто довольно кислотное и «колючее», а мягкие, жирные сыры (но при этом не слишком ароматные) увеличивают фруктовость и аромат вина, создавая новые тона и оттенки.

Collapse )

Денис Руденко в социальных сетях: Telegram Facebook Instagram Twitter Livejournal

шемрок

15 Января 2017 года +Долорес О'Риордан






  Долорес О'Риордан - погасшая звезда ярчайшего созвездия ирландского рока




Маленькая Ирландия породила и продолжает пополнять далеко не пропорциональное своим размерам и числу жителей (6,5 млн человек, то есть примерно половина Москвы) созвездие ярчайших талантов, в том числе в мире поп- и рок-музыки.

Ирландия - родина звезд

Причин тут много. Главная, наверное, - язык. Ирландцы говорят и поют по-английски, на языке не только соседней и куда более многочисленной Британии, но и на языке отдаленной, но и еще более многочисленной и могущественной в плане музыки Америки.

Отсутствие языковых преград позволяет ирландцам, равно как и британцам, пробиваться на американский рынок. А завоевать Америку - значит, завоевать мир.

Вторая, не менее, если не более важная причина - невероятный патриотизм ирландцев, причем тем более страстный и преданный, чем дольше ирландские эмигранты живут вдали от родины.

Массовая ирландская иммиграция в Америку пришлась на XIX век, а всего, по данным статистики, за океан перебралось около 5 миллионов ирландцев.

Во время переписи 2013 года 55 с лишним миллионов американцев, то есть практически каждый пятый, называли Ирландию в качестве страны своего происхождения.

Collapse )
шемрок

Тарковкий: Задроты и Дрочеры: Ностальгия на новый лад

Вот от какой причины все иммигрантские и псевдо-иммигрантские бложики набиты такой завистливой ненавистью к нынешней России? (без Путина-просто к России), и таким-же тоскливым псевдо-еврейским воплем с борщем и опятами в застрявшими в картавом кадыке, тамо седохом и плакахом......
Что точно имеем:
Гортанный вопль и посыпанную пеплом лысую башку.
Пособие отобранное негуманным методом у трудового Албанца/Алжирца/Суданца или любого другого такого-же француза как и сам автор.
Гордость за бытие в Париже. (непонятно)
Незнание , неведение, тупость и самообман во спасение.
И главное все авторы подобной убогости как клоны из фильмов Джорджа Лукаса.
Тщательная полива словесным поносом всего без разбору, что-бы только не случилось в проклятой, забытой России, тщательно забытой Россиии, тщетно забытой России, это похоже на жесткий зуд в гнилой лысой башке, клубок глистов вместо мозга, что шепчут слова и не дают покоя ночами.